З метою виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю, почуття вдячності воїнам ЗСУ за захист Вітчизни, в 4-Б класі відбувся урок «Пам'ять вічно жива»
Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. І ось знову прийшла біда, у якій гинуть військові, мирне населення і діти. Нова Україна народжується в цій боротьбі, бо її свободу відстоює увесь український народ. Слова «Слава Україні» – Героям Слава» перестали бути просто вітанням – це вже віддання шани найкращим, котрі в найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини. Тому діти уважно слухали розповідь про наших односельців, які загинули в кровавій бійні проти ворога. Найбільше школярів вразила розповідь про Максима Браславського, випускника нашої школи – співучого соловейка, який так і не доспівав своєї останньої пісні, бо куля обірвала молоде талановите життя. Діти вперше почули, з якою любов’ю він співав українські пісні. На знак подяки хвилиною мовчання вшанували четвертокласники пам'ять Кушка Юрія Миколайовича, Бевза Олександра Володимировича, Панашенка Олександра Володимировича, Кушка Андрія Леонідовича. Світла їм пам'ять!
Серед безлюдних та зруйнованих будівель.
Над ними майоріє рідний стяг
Цей символ вічності, незламності країни.
Вони стоять і захищають до кінця
Те, що з дитинства в серці проростає.
Любов до матері з любов`ю до життя
І звісно ж Батьківщина місце має.
Комментариев нет:
Отправить комментарий