Їж, сину, хліб і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить.
А як сідаєш, сину мій, до столу,
То пам’ятай, що хліб – це значить – жить!
Виховну годину розпочала із запитання – чи помічали ви, що старенькі дідусі і бабусі збирають у дрібку крихти від хліба і просять дбайливо ставитися до будь-яких продуктів? Узагальнюючи відповіді учнів, розповіла, що були такі часи, коли діти мріяли про шматочок хліба. А щоб четвертокласники зрозуміли чому діти голодували, запропонувала переглянути відеофільм «День пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 р.» в якому доступно для молодших школярів йшлося про сплановану владою акцію: одні люди знищували інших навмисно. І що це була велика трагедія для українського народу. Після перегляду фільму вшанували хвилиною мовчання тих, хто не зміг пережити голодних 1932-1933 років та створили символи пам’яті, єдності, родючості життя – блакитну незабудку і колоски пшениці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий